Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Бро, ты знаешь, я нормально закладку стрельнул! Это был экстаз, такая штука, которую ты даже представить себе не можешь, если не находишься в теме. Это типа ломаная жизнь, где все на кайфе и беззаботно развлекаются. Вот я тебе расскажу, как я купил МДМА и что потом случилось. Вместо занятий пара сплошного планокиша, это все ради дэка - травы, нашей любимой конопли! Это было нечто, братан!
Значит, весь план был простой, постепенно разводить всех на базар и получать свой чек МДМА. Договорился я с одним темным типом, он такой крутой на приличные наркотики. Я потратил все свои накопления на эту закладку, сказал ему, что меня интересует экстаз. Он мне строго сказал, что это не игрушка и надо быть настоящим мужиком, чтоб отрубаться по полной.
Вот и настал день истины, я получил эту долгожданную дозу и почувствовал, что все идет своим чередом. Понимаешь, когда ты на экстазе, ты даже не замечаешь, как время пролетает, и все вокруг становится таким ярким и красочным. Я просто отвалил от реальности и окунулся в свой мир, где все было на пике эйфории.
Вот такой я дурак, представь, брат, что это случилось в школе! Я там курить решил! В туалете, да. Где еще? Там хоть можно отрубаться на полную, пока учительница ничего не понимает. Я уже чувствовал себя супергероем, ну ты понимаешь, это была прямо моя суперспособность - так тихонько курить и никто не замечать.
А вот и реальность...
Так получилось, что этот план сорвался. Во время моего сверхсекретного процесса я услышал звук открывающихся дверей и понял, что все плохо. Точно, это был директор, он просто на меня накричал, я даже не понимал, что он говорит, потому что все было так туманно в моей голове. Это был последний конец, братан, меня так заодно и выгнали из школы. Прощай, надежды и будущее!
Ну ладно, с школы все равно ничего хорошего не ждешь. Я сейчас настоящий свободный пацан, который сам выбирает свой путь. Только вот, возможно, настало время подумать о том, что я делаю со своей жизнью.
Знаешь, брат, иногда я задумываюсь, стоит ли оно того? Стоит ли рисковать всем ради пары дурацких закладок и отрубаться от реальности? Может, пора собраться с мыслями и найти что-то большее, чем просто курить и экстаз?
В общем, это моя история, и она на самом деле не такая уж и крутая, как казалась изначально. Я развел всех на базар, но не тех, кого хотел. Без школы я остался без опоры, но, может быть, это все же даст мне возможность найти свою настоящую стезю. Хотя, честно говоря, отрубиться от реальности все равно иногда хочется - это такая планка, которая каждый день преследует меня.